Ким було закладено методологію концепції біхевіоризму?

Протягом першої половини ХХ століття Джон Б. Вотсон розробляв методологічний біхевіоризм, який відкидав методи інтроспекції і намагався зрозуміти поведінку, вимірюючи лише поведінку, що спостерігається, і події.

John Broadus Watson Джон Броадус Вотсон, англ. John Broadus Watson; 9 січня 1878 – 25 вересня 1958) – американський психолог, засновник біхевіоризму (від англ. behavior – поведінка) – однією з найпоширеніших теорій у західній психології XX століття.');})();(function(){window.jsl.dh('TqhsZ8adPJz97_UPoMnE6AI__41','

Програма біхевіоризму і сам термін були запропоновані Джоном Уотсоном в 1913 році, хоча як родоначальник біхевіоризму називають Едварда Торндайказаймався дослідженням психіки тварин.

Методологічний біхевіоризм – це назва приписуючої орієнтації психологічної науки . Його першою та оригінальною рисою є те, що терміни та концепції, що використовуються в психологічних теоріях та поясненнях, повинні ґрунтуватися на спостережуваних стимулах та поведінці.

«Батьком» біхевіоризму в психології та педагогіці вважають Джона Бродеса ​​Вотсона, американського філософа та психолога. В 1913 він опублікував статтю «Психологія з точки зору біхевіориста» (часто цю роботу називають також Маніфестом біхевіоризму).

Джон Бродус Вотсон (1879-1958) – американський психолог, якого вважають батьком психологічної школи біхевіоризму.

Іван Петрович Павлов та Володимир Михайлович Бехтерєв. Він відкрив умовні рефлекси, які стали важливим підґрунтям для біхевіористів. А ось Бехтерєв зробив внесок у розвиток біхевіоризму, вивчаючи комбінаційні рефлекси.

Олпорт каже, що реактивна модель включає натуралізм, позитивізм, біхевіоризм, операціоналізм і фізикалізм. Друга включає психоаналіз, психодинаміку і глибинну психологію. Третя модель містить такі тенденції, як холізм, ортопсихологія, персоналістика та екзистенційна психологія.

Поведінкова терапія; біхевіоральна терапія (від англ. behaviour – "поведінка") – один з провідних напрямків сучасної психотерапії. Поведінкова психотерапія заснована на теорії навчання, а також на засадах класичного та оперантного обумовлення.